header-image

Відповідно до ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі – КЗпП) працівник має право у будь-який строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні. Попередження роботодавця про наступне звільнення є обов’язком працівника.

Проте у цілому ряді випадків закон зобов’язує роботодавців провадити звільнення працівників у строк, про який вони просять. Йдеться про скорочення двотижневого строку, оскільки по його закінченню працівник може звільнитися в загальному порядку. У цьому разі строк попередження про звільнення скорочується на розсуд працівника навіть до одного дня.

 Випадки, коли на роботодавця покладається обов’язок звільнити працівника у строк, про який він просить, перелічені у ч.1 ст.38 КЗпП: 

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; 
  • вступ до навчального закладу; 
  • неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; 
  • вагітність; 
  • догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; 
  • догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; 
  • вихід на пенсію; 
  • прийняття на роботу за конкурсом;
  • інші поважні причини.

Усі вони мають спільну ознаку — неможливість працівника далі продовжувати роботу.

За відсутності причин, що свідчать про неможливість продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви в межах двотижневого строку. У разі, якщо існує така домовленість, працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення.

Роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, якщо працівник про це не просив, оскільки в межах вказаного строку він має право відізвати раніше подану заяву.

У разі, коли працівник самовільно залишив роботу (не попередив письмово роботодавця про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження), роботодавець має право звільнити його за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП).