Відпустки
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відпустки» та ст. 179 КЗпП України на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана соціальна відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 (140) календарних днів: до пологів – 70 календарних днів; після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
Порядок і умови надання щорічних відпусток регулюються статтю 79 Кодексу законів про працю України і статтею 10 Закону України «Про відпустки». Згідно з нормами цих законодавчих актів надання відпустки є обов’язком роботодавця, а також забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2-х років поспіль.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР одинокій матері надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Тому правильне тлумачення терміну "одинока мати" має значення при визначенні права такої особи на додаткову оплачувану відпустку.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі – Закон «Про відпустки») та ч.7 ст.179 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі – КЗпП) відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
Право на відпочинок гарантовано Конституцією України (ст. 45) та реалізується відповідно до Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (глава V), Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (надалі – Закон «Про відпустки») та низки інших нормативно-правових актів.